Сергій Бунь

Когда я умру, установите на моей могиле бесплатный Wi-Fi . Я хочу, чтобы люди чаще ко мне приходили. Заплачет мать, друзья поймут, а у подруг найдётся друг. Никогда не грусти-покури- отпускает.Никогда не п*зди- потом плохо бывает.Никогда не тупи-мудаков избегают.Никогда не люби- любви не бывает... Не п'ю, не палю, матом не лаюся, ніхто не вірить, окрім мами. Коли у село приходить вечір, парубки та дівчата збираються у клюб. Хлопці надівають самі нові спортивні штани, рубашку заправляють у штани, вдягають красиві туфлі і йдуть у центр села. А самі модні пацани їдуть у клюб на міциклєті чи на машині. Дівчата збираються повільніше: їм ще треба зробити макіяж розмалювати обличчя, і надухатися справжніми хранцузькими духами, які вони купили в суботу в райцентрі за п'ять гривень. Якщо вже пізно, і мамка вже спить, то можна навіть достать із шкафа саму коротку юбку, що ледве закриває труси. У клюбі нічого хорошого немає, але йти туди нада, бо других гульок у селі немає. А якщо ти у клюб не прийдеш, то завтра у тебе спитають: “тю, а чого ти у клюб не прийшов вчора“ - це тіпа попуск. У клуб приходити раньше одинадцяти вечора не модньо: з десяти тут тусуються тільки дівчатка 12 років, якім нада до півночі прибігти додому, бо татку зранку надає лозинякою по жопі. Таких дівчат називають “сцикухами“. Інколи вони випивають на трьох пляшку самогону і валяються під клюбом. А після одинадцяти в клубі починаються справжні гулянки. Головна гульня у клюбах - це танці. На танцях крутять Таню Буланову, Сердючку і Любе. Дівчата танцюють в кружочку, а хлопці сидять на заборчику біля клюбу.