Ігор Романюк

Ти побачив її, І всередені щось защимило! Всі думки тільки про неї! Вона наче янгол! І чомусь на землі? Така невинна,мила,тендітна! І сниться мені,майже щоночі,в вісні! Вона безмежно прекрасна! І ось чудо! Їїрука в моїй руці. І все, наче в казці! Її ніжний голос,блиск очей... Тепер,ти вже моя! Я тебе невідпущу! Казав подумки собі ці слова, Ніжним поцілунком пестивши її уста. Але раптом щось не так! І серце чомусь б"ється так швидко! Набираю номер, у відповідь один тільки гудок! І на душі чомусь стає так гидко! Набираю знову й знову. Нарешті! Звучить такий рідний голос... -"Ало" -"Сонечко привіт,ми с тобою сьогодні зустрінемось?" -"Ні, у мене багато справ!" Ось ще один удар Серце розривається,ів жилах закепає кров! Адже ти думав, що це твоя справжня любов! І хочеться кричати! Боже! Чому? Я просто не знаходжу собі місця! В голові всі наші зустрічі,їх найдрібніші деталі! Я ні на секунду не забуваю про тебе!!! Як жити далі??? :.(