Іванка Кущак

Я МРІЯЛА ПРО КАЗКУ, А КАЗКИ НЕ БУЛО. Я МРІЯЛА ПРО ЩАСТЯ НЕВЖЕ ВОНО ПРОЙШЛО. НЕВЖЕ ВІН НЕ ВЕРНЕТЬСЯ, НЕВЖЕ ЙОГО НЕМА. А Я ЙОГО КОХАЛА, А ВІН МЕНІ ЗБРЕХАВ. БЕЗЖАЛЬНО ОБЕРНУВСЯ І ВДАЛЕЧІНЬ ПІШОВ. ВЕРНУТИСЬ НЕ СТАРАВСЯ, І НЕ БУЛО ЧОГО. МЕНІ ТАК ЗАРАЗ ТЯЖКО Я ДУМУЮ, І МОВЧУ. НЕВІРЕТЬСЯ ЩО ЩЕ ВЕРНЕТЬСЯ ЩАСТЯ. ЩО Я ЙОГО ХОЧ ТРІЩЕЧКИ ЛЮБЛЮ. ЛЮБОВ ТАКА І НІЧОГО НЕ ВДІЄШ. ТИ ХОЧЕШ БУТИ З НИМ А ВІН ЦОГО НЕ РОЗУМІЄ. НЕ ХОЧЕ ДУМАТИ ПРО ТЕ, ЩО НАЙДОРОЖЧА ЛЮДИНА ДЕСЬ ЖИВЕ. ТА ЛЮДИНА, ЯКУ КОЛИСЬ КОХАВ, А ПОТІМ ЯК КВІТИ ЗІВ ЯЛІ РОЗТОПТАВ. МЕНІ ЗДАВАЛОСЬ, ВІН НЕ ВІРИВ В КАЗКУ. А ТАК ХОТІЛОСЬ ХОЧ ЯКОЇСЬ ЛАСКИ. ХОЧ ТРІШЕЧКИ ТУРБОТИ І ТЕПЛА. О, НІ ЗАБУЛА ВЖЕ НЕМА, ЙОГО НЕМА. А ХТО У ЦЬОМУ ВИНЕН НЕВЖЕ Я. ЛИШЕ ТОМУ, ЩО ВІРИЛА СЛОВАМ. НЕЗНАЛА, ЩО ПОСТУПИТЬ ТАК ЗІ МНОЮ. НЕЗНАЛА ЩО ПІДЕ ВІД МЕНЕ ГЕТЬ. ЙОМУ ПРОСТИЛА Б ВСЕ НА СВІТІ. ЛИШЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАК ЖИТИ. МОЖЛИВО ПІЗНО ЗРОЗУМІЛА, МАЖЛИВО СЕРЦЕ ЙОМУ НЕ ВІДКРИЛА. МОЖЛИВО ШВИДКО ПОКОХАЛА. І В СЕРЦІ ДОВГИЙ ЧАС ЦЕ ПОЧУТТЯ ТРИМАЛА. НЕВЕРНЕТЬСЯ НІКОЛИ НЕ ОБІЙМЕ. НЕЗРОЗУМІЄ БІЛЬШЕ. І НЕ ПРИЙДЕ. НЕСКАЖЕ ВІРИШ Я ТЕБЕ КОХАЮ. І ЗА ТЕБЕ ВСЕ ВІДДДАМ ВЕРНИСЬ БЛАГАю...