Валентин Тимків-Ігорович

Основная информация
Дата рождения: 20 Декабря 1998
Пол: Мужской
Семейное положение: в активном поиске
Контакты
Город: Глибочок
VK: id132544666

Образование
Место учёбы: Hochschulübergreifende Studiengang Wirtschaftsingenieurwesen
Факультет: Wirtschaftsingeniuerwesen
Форма обучения: Очное отделение
Статус: Студент (специалист)
Год окончания: 2017
Глибочецкая общеобразовательная школа 2007-2017 класс "а"специализация: учень

Жизненная позиция
Полит. предпочтения: умеренные
Мировоззрение: Православ'я

Личные интересы
Деятельность: Учень Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, застосовує свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без її активності не існувало б в природі. Внаслідок продуктивного, творчого характеру своєї діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Основними психологічними властивостями діяльності є активність, осознаність, цілеспрямованість, предметність і системність її будівлі. Діяльність людини має наступні основні характеристики: мотив, мета, предмет, структуру і засоби. Мотивом діяльності називається те, що спонукує її, заради чого вона здійснюється. Метою діяльності виступає її продукт. Предметом діяльності називається те, з чим вона безпосередньо має справу. До структурних компонентів діяльності можна віднести такі психологічні утворення як цілі, мотивацію, інформаційні відносини, вплив носить інформаційний характер – інформація функціонує між частинами системи – елементами, тим самим здійснюється зв'язок як всередині системи, так і поза нею; міра функціонуючої інформації і її якість визначають рівні організації системи; інформаційне звертання в системі і між системному плані визначає існування систем керування. Як засоби здійснення діяльності для людини виступають ті інструменти, якими вона користується, виконуючи ті або інші дії чи операції. 2. Співвідношення понять „діяльність” і „особистість”. Діяльність – це специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. Особистість – це сукупність різних рис та вад характеру, що роблять людину унікальною, несхожою на всіх інших. Вона містить у собі не тільки духовні властивості, але й фізичні, розумові, емоційні і соціальні, а також відбиває властивості, уроджені або обумовлені навколишнім середовищем: - Фізичний розвиток безпосередньо впливає на самооцінку і погляди особистості. Фізичні здібності і вродлива зовнішність є запорукою успіху особистості в складному світі. - Розумовий розвиток відіграє головну роль у розвитку інтересів, поглядів і інтелектуальних здібностей особистості. - Емоційний розвиток є також невід’ємною частиною, що на довгий час залишає відбиток на особистості людини. Розвиваючись людина піддається також зовнішньому емоційному впливу: гнів, біль, смуток, радість, сум, сміх, шепіт тощо – все це створює навколишню атмосферу і визначає поведінку особистості. - Велике значення має й соціальний розвиток, і перш за все розвиток здатності до спілкування, що є надзвичайно важливим для дорослої людини. - І, нарешті, слід пам’ятати про те, що у людини є певні духовні потреби про які, на жаль, дуже часто забувають. Таким чином, можна зробити висновок, що поняття „діяльність” і „особистість” нерозривно пов’язані між собою. Особистість формує свою діяльність, саме її характеристики впливають на цілі, мотиви, структуру і засоби діяльності. 3. Структура діяльності (за О.М.Леонтьєвим) Історичний підхід до структури діяльності людини розроблений А.Н.Леонтьевим [1965]. Констатуючою характеристикою діяльності є предметність. Спочатку діяльність детермінується предметом, потім вона опосередковується і регулюється його образом як своїм суб'єктивним продуктом. Взаємними одиницями діяльності вважається потреба <=> мотив <=> ціль <=> умови і, діяльність, що співвідноситься з ними <=> дії <=> операції. Під дією, за А.Н.Леонтьевим, мається на увазі процес, предмет і мотив якого не збігаються між собою. Мотив і предмет повинні бути відображені в психіці суб'єкта: інакш
Интересы: Дівчата, машини, компи, комп'ютерні ігри, відпочинки. Все більшої популярності набуває футбол, в який грають жінки. Жіночі футбольні команди є і в Чернівцях. З тренером однієї з них – дворазовим призером обласних змагань, переможцем міських змагань, переможцем турніру пам’яті Валерія Лобановського – жіночою футбольною командою «Ніка» ми поспілкувалися. «Навчитеся грати квадратними м’ячами, тоді нічого не страшно» – Усе почалося чотири роки тому з того, що у нас не було шкільної дівчачої команди з футболу, лише чоловічі, – розповідає тренер жіночої футбольної команди ДЮСШ №1 «Ніка» Тетяна ПАСЬКО. – Тому вирішили спробувати організувати щось своє. Набрали дітей із шостого класу. Дівчата із задоволенням відгукнулися на мою пропозицію. Дуже швидко навчилися грати. Таке враження, що вони багато часу вже тренуються. Першого ж року ми почали виступати на традиційних змаганнях «Шкіряний м’яч». Наймолодший гравець моєї команди – четвертокласниця, але технічно вона грає навіть краще за деяких старших. Вона – вроджена футболістка. Займаємося на асфальтованому майданчику у дворі гімназії №7. На жаль, у нас немає умов для тренувань, наприклад, поля зі штучною травою. Пам’ятаю, коли я грала у жіночій футбольній команді «Буковинка», у нас були такі страшні м’ячі, яких зараз і не побачиш уже. То наш тренер Сергій Ягодкін казав: «Якщо навчитеся грати квадратними м’ячами, потім вам буде легше». Так і нам зараз – граємо в таких умовах, які є, зате потім буде простіше. Через брак коштів ще не виїжджали за межі області, але, сподіваємося, в майбутньому це нам вдасться. Дівчата прикривають груди руками, і це не є порушенням – Зараз у мене 14 дівчат віком від 12 до 15 років, – продовжує Тетяна Василівна. – Тренуємося чотири рази на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця, субота) по три години. Загалом на футбол беруть із десяти років. Деякі тренери не дуже хочуть мати справу з дівчатками. Бо сьогодні ти з ними займаєшся, вкладаєш душу, а потім у них з’являються інші інтереси і вони вже перестають відвідувати заняття. Хлопці відданіші футболу, з ними простіше працювати. Дуже корисно влаштовувати спільні ігри між хлопцями та дівчатами, бо всі вони завжди намагаються обіграти одне одного. Якщо дівчата виграють, то хлопці наступного дня приходять і кажуть: «Ми сьогодні маємо відігратися». У тому, що дівчата грають у футбол, немає нічого дивного. Адже хлопці теж іноді займаються гімнастикою чи балетом. Загалом до мене приходять дівчата з більш «хлопчачим» характером. Ті, у кого не виходить, самі відсіюються Дівчина, яка грає у футбол, має бути сміливою, енергійною, мати спортивний характер і прагнути до перемоги. Правила гри у жіночому футболі такі ж, як і в чоловічому. Правда, якось краще виглядає, коли жінки грають у міні-футбол (шестеро гравців на полі і воротар). А ще дівчата захищаються, схрещуючи руки на грудях. Це не є порушенням. Граємо у шортах, футболках, буцах, шкіряними м’ячами. Якщо тренуємося на асфальтовому майданчику, одного такого м’яча вистачає на тиждень. Футбол виробляє витривалість, швидкість, спритність, покращує увагу, координацію рухів. Та й думати потрібно під час гри, як краще подати м’яч тощо. Футбол дозволяє залишатися у формі і робить життя цікавішим, веселішим. Галина Марків
Любимые фильмы: ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894—1956) Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В'юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті. Протягом 1914—-1917 pp. Олександр викладав фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику в 2-му Житомирському змішаному вищому початковому училищі, дуже багато читав, брав участь у виставах, малював, організував український етнографічний хор в одному з ближчих до Глухова сіл. У 1917р. О. Довженко перейшов на вчительську роботу до Києва і вступив на економічний факультет Комерційного інституту, був головою громади інституту. У 1920 р. він брав активну участь у суспільно-політичному житті країни: як більшовик боровся проти білополяків у житомирському та київському підпіллі. О. Довженко в 1921 р. працював завідуючим загальним відділом при українському посольстві у Варшаві. Наступного року — в Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР Тут він вступив до приватної художньої майстерні й одночасно відвідував лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва. У 1923 р. повернувся до Харкова й незабаром став відомим як художник-ілюстратор «Вістей», автор політичних карикатур, який підписувався псевдонімом «Сашко». О. Довженко належав до літературних організацій «Гарт» та «ВАПЛІТЕ». Протягом 1926—1933 pp. він працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів. У 1930р. О. Довженко зняв картину «Земля», яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу. Цього ж року разом зі своєю дружиною і надалі режисером усіх його фільмів Ю. Солнцєвою митець виїжджає в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон, демонструючи «Землю», «Звенигору», «Арсенал», виступав перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголосив кілька доповідей про нову кінематографію. У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка». У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі». У 1935 р. Довженка нагороджують орденом Леніна, а восени того ж року на екранах з'явився «оптимістичний» «Аероград». У 1939р. вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії). Фільм швидко став популярним, глядачеві подобались подані з гумором колоритні народні, національні характери, особливо Боженка, Трояна, Чижа... Протягом 1941—г 1945 pp. О. Довженко створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші. Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні» (1943). Цей твір був Сталіним заборонений, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну. За «ідеологічно правильний» фільм «Мічурін» митець у 1949 р. одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні». Протягом 1949—1956 pp. Довженко викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), ставши професором цього навчального закладу. У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», з цього приводу Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму. А 25 листопада Олександр Довженко раптово помер. У 1957р. з'явилася друком збірка повістей митця «Зачарована Десна», від якої фактично почався «відлік» письменницької слави. На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн, добираючи 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, назвали
Любимые телешоу: Вороніни, Щасливі разом, Папені дочки, Реслінг, Мій сможе, Ай Карлі, Губка Боб квадратні штани, Рот підліток, Наруто, Роги та копити, Форсаж 1, 2, 3, 4, Черепашки ніндзя, Кіно Японські нінздя, Людина павук, Халк, Бетмен, Дональд-Дак, Тешов Карлики, Мікі Маус, Віні Пух, Скрудж-Мактак, Маргоша, Топ Ґір, Зроблено на сто, Авто академія, Монстер Джем, Дом страху, Авто школа
Любимые книги: Давним-давно, може, за мільйони світлових літ, коли наша планета була звичайнісіньким уламком якогось невідомого світу й гасала по чорному Космосу без руля і без вітрил, не було на ній нічого, крім товстелезного льодяного панцира. Єдиним господарем на тому льодовищі був Мороз, а владарювала Льодяна Королева. Тепер уже кожному малюкові відомо, що навіть у глибокому Космосі достобіса усякого мотлоху, тож Морозові клопоту вистачало — пильнувати за чистотою у своєму господарстві та переповідати космічні плітки Королеві, яка ховалася від жахів космічного безладу у Льодяному Палаці. Маленьке космічне тіло, якому лише колись судилося стати планетою Земля, мандрувало невідомо куди, то стикаючись, то розбігаючись із подібними собі. Іноді воно наближалося до котроїсь з великих Зірок, і тоді льодяний панцир майбутньої Землі вловлював далеке проміння, міріади кольорових блискіток спалахували у найдрібніших його кристалах. В одну мить холодна і темна космічна мандрівниця перетворювалася в осяйну красуню... Ах! Ось так миттєво, з нічого народжуються Мрії. У холодних серцях наших мандрівників зародилася ще неясна, невизначена Мрія про свою Зірку. Свою! І саме на той час прокотилися Космосом чутки, плітки і пересуди про якусь молоду — просто навіжену! — Зірку, яка сама не знає, чого хоче, але клопоту завдає усім. То у якійсь зоряній системі зіб’є з курсу цілком поважну планету, то посвариться з бовдурами-астероїдами або засипле космічним пилом чорну діру, до якої всі вже настільки звикли, що й не помічали. Чого вона шукає, та Зірка? Мороз і Льодяна Королева побурчали для годиться щось про нинішню молодь, але кожний з них тайкома подумав: коли б вона прилетіла до нас! Яким би осяйним стало наше життя! І сила їхньої Мрії про свою Зірку була така могутня, що крізь усі космічні перепони досягла молодої фантазерки, і Зірка стрімголов помчала на поклик. Її ще ніхто й ніколи так сильно не жадав! Льодяне Королівство не встигло підготуватися до зустрічі з жаданою гостею. Його аборигени тільки снили своєю Зіркою, коли вона зопалу пробила льодяний панцир майбутньої планети й застрягла в самісінькій середині. Її пульсуюче тіло навіки залишилося гарячим серцем Землі. Удар був таким сильним, що коли Мороз і Льодяна Королева отямилися, їхня космічна домівка вже влетіла в Сонячну Систему, і Сонце, засліплене святковим блиском Льодяного королівства, одразу полюбило її, включило у сув’язь своїх планет і визначило найкращу з усіх можливих орбіт. Нова планета була осяйна, надзвичайна, прекрасна. І сяяв на ній прекрасний Льодяний палац, а в ньому Льодяна Королева у діамантах і перлах теж сяяла, як найкоштовніший діамант. Для Сонцевих ігор було стільки нового матеріалу, воно так старанно працювало, що Мороз почував себе зайвим. Він сам не знав, що так непокоїть його. Королівство зрештою має свою Зірку — Сонце! І як воно сяє у сонячному промінні! Воно і — Королева… Де ж поділася його Зірка? Чому обдурила? Гаряча любов Сонця до нової планети і її красуні Королеви потроху руйнувла льодяний панцир, і холодними місячними ночами Морозові вистачало роботи. У тиші цієї самотньої праці йому іноді вчувався неясний ритмічний постук, іноді здавалося, що звідкілясь з глибини планети долітає не тільки звук, але й постійне, хоча ще й слабеньке, тепло. Це тепло руйнувало льодяний панцир зсередини, але Морозові не хотілося заважати йому. Він старанно залатував рани, нанесені льодяному панциреві Сонцем, а ці, залишені внутрішнім теплом, не чіпав. "Може, то моя Зірка?” — сподівався він. Так Зірка, що стала серцем Землі, і Мороз, який досі був єдиним на ній трудівником, тягнулися одне до одного. І одного разу на світанку, коли Сонце ще спало, а Місяць уже зайшов, вони таки зустрілися… Ніхто не бачив, ніхто навіть не чув, як тріснув віковий, іще космічний панцир, що сковував Землю. Він просто розтанув від тепла, що йшло від самого серця молодої планети, а з талої води, у якій прозорі кристалики льоду плавилися у сріблясті краплинки, народилося перше життя. Воно засвітилося жовтим вічком першої квітки серед зелених гостролистих стебел
Любимые игры: Гонки, стрілялки, шашки на роздяганя, карти, Need For Speed.Most Wanted.Black Edition, Need For Speed.Undercover, UK Truck Simulator.v 1.11
О себе: Люблю грати футбол,грати комп'ютерні ігри,захоплююся гарними дівчатами,люблю їздити на квадроциклі,на ровері,з татом на автомобілі і ще люблю захоплюватися автомобілями.Нещодавно я трішки змінив (оновив та освіжив) свою анкету для знайомств на цьому порталі, і перші реакції не змусили на себе довго чекати. Час від часу деякі дівчата пишуть мені листи на тему "ти хто такий, давай знайомитись". Мені це цікаво, бо куточок мого серця вже готовий прийняти до себе нову мешканку, і до цієї справи я ставлюсь серйозно та з відповідальністю. В анкеті я залишив трішки загальної інформації, та прикмітку, що шукаю "копію себе". Ну, ті хто час від часу заглядають до мого блого-щоденника, ті знають мене певною мірою, а що до нових знайомств, то їм про це нема звідки дізнатись... Так ось, вчора отримав листа від дівчини, в якому вона запитала, а що саме я можу про себе розповісти такого, щоб людина зрозуміла, чи є вона схожою на мене, чи не є? Ось, якого листа я написав, після тривалих міркувань над відповіддю. (а потім вирішив зберегти його собі на згадку)
Любимые цитаты:

Подруга розповідала. Вона сама з Новоград-Волинського, у неї в місті скрізь бігборди розвішені: "Новоград-Волинський - євпропейське місто" Так от, сидить вона з подружкою на лавочці, за метрів тридцять від них сидять гопніки-типові, ну сємкі, корточки - все як не може бути. Подружка: Ну і яке ж це європейське місто? Гопніки кругом!(її подружка погоджуєтьсчя,звичайно) І тут вони спостерігають таку картину. З під"їзїду виходить тьолачка така вся прі сібє, в руці пляшка коли. Вона її допиває, проходячи повз гопніків, і викидає на траву. Тут один з гопніків їй каже: - Дєвушка, - вона обертається з посмшкою і пафосом, чекаючи на комплімент, - сишиш, викинь пляшку в урну!(та, звичайно, типу не звертає уваги і видаляєтьсяч зі двору ) Гопнік встає,підіймає пляшку, викидає в урну, після цього розтискає свою жменю і викидає в урну ошурки з-під сємак туди ж, і йде до своїх)))) І що тут ще скажеш? Новоград-Волинський - європейське місто)))

Валентин Тимків-Ігорович

Фотографии пользователя

Друзья пользователя