Бібліотека-Філія Села-Біла

Основная информация
Пол: Мужской
Контакты
Город: Белая
Skype: biblbil
VK: id151033696

Личные интересы
О себе: Історія села Біла, Чортківського району Тернопільської області n Основні символи і атрибути Країна Україна Область Тернопільська Район Чортківський Білівська сільська рада n Основні дані Перша писемна згадка - 1442рік Населення - 3951чоловік Територія - 4975 га Відстань до райцентру - 3 км. Залізнична станція - Чортків Відстань до залізничної - 2км. станції Відстань до обласного центру - 84 км. n Моє село – частинка України… В мальовничій долині Серету, де мимохідь розступилися гори, здавна красується чепурненьке село Біла. В усяку пору року воно прекрасне і неповторне. То стрімкі, то пологі береги долини порізані урвистими стоками талих дощових вод, забарвлені в червоний, сіро-попелястий, зелений чи золотистий кольори, густо заліснені, порослі чагарниками, повз які по глибокому каньйону, на дні колись теплого Сараматського моря, струмить повноводна річка Серет , козацьким луком ділить село на дві частини і полоще в своїх хвилях вербові зарослі. n Легенди про створення села За однією з легенд на тому місці, де розташоване село. плескалось море. Береги його були білі, піщані, на які шар віків насипав чорнозем, засадив ліси. Сьогодні село Біла є одним із найбільших місць Чортківщини з видобування піску, каменю, глини. n Героїчні легенди Коли море покривало сушу, перші поселенці проживали в урочищі Скалка: внизу-болотиста долина, поросла терном, далі – води, що покидали сушу, згори-лісові зарослі. Це було невеличке поселення без назви, але жили у ньому добрі і працьовиті люди. Щоденна праця давала їм можливість жити в добрі і достатку. Тому стали вони приманкою для ворогів. Одного дня налетіли на село татари. Старих вбивали, молодих у полон брали. Хлопці і дівчата втікали, ховались від ярма. Одна із найкрасивіших дівчат спробувала втекти і заховатись, але татари погнались за нею. Вона побігла стежкою вниз до болота. Вихід один, красуня вибрала болото і навіки пропала її краса. А на тому місці наступного ранку появились білі квіти. Цю місцевість спочатку називали Білі, а пізніше – Біла. Такі легенди - прекрасні і загадкові… n Ось така історія нашого народу… Споконвіку це село називається Біла, а згадується у літописі від 1442року як село Біле Велике на Сереті, де був володарем Михайло Мужило з Бучача. воно знаходиться на північ від районного центру,по обидва боки річки. Переміщення села не відбувалося, але розширення території відбулося із пізнішим заселенням лівої сторони річки Серет. З’явилися нові вулиці: Лісок – на місці викорчуваного лісу, Долина – в долині річки, хутір Зелена – розташований у лісі. Старі назви вулиць:Штокалівка, Гевки, Буракова, Бенедова, походять від прізвищ перших поселенців, збереглися і донині, а інші назви вулиць – від назв місцевості: Середина, Підгора, Нагоринка. Провал. Зараз у селі нараховується 36 вулиць, включаючи хутори. До села приєднано хутори Вавринів, Залужжя, Зелена, Камінна, Худибина, , а також нині незаселені хутори Неглиби, Торієва, Мокляки. Мешканці села займалися рільництвом, у селі були ковалі, кравці, шевці, ткачі. Жителі села за мовою, одягом, піснями, традиціями здебільшого - українці. n Із сивої давнини На околиці села виявлено поселення трипільської культури і 3 городища часів Київської держави. на жаль, жодне з них не було досліджене. У Княжу добу село наше було частиною Галицько – Волинського князівства. У селі були пам’ятки архітектури XVII i XVIII ст.- дерев’яні споруди двох церков і дзвіниць.

Бібліотека-Філія Села-Біла

Фотографии пользователя

Друзья пользователя