Уляна Новосад

Прилетіли дві ластівки в дім, Сонцем вмилися на підвіконні. Принесли вони в лоні своїм Ластівя'тко мале - мою доню. Я беру, її наче кришталь, І до серця свого пригортаю. І нічого в житті вже не жаль, І дорожчого в світі немає. Я цілую її оченята, Слава Богу, що ти в мене є. Усміхнися до мами і тата, Ластів'яточко миле моє. Де б не був я - у будні, і свята - Пам'ятаю, що ти в мене є. Я цілую твої оченята - Доню, донечко, щастя моє. Карі очки і брівок смола - Це - від мами, а носик - від тата. Спи, дитино, поки ще мала, Я буду тобі пісню співати. А колись, як до твого вікна Прилетить і твоє ластів'ятко, То згадай мила донечко нас, Як любили тебе мама й татко. ( С. Галябарда )