Євгенія Черній

Основная информация
Пол: Женский
Контакты
Город: Тернополь
VK: id161173944

Жизненная позиция
Главное в людях: доброта и честность
Отн. к курению: негативное

Личные интересы
Любимые книги: Біблія
О себе: підприємець, фінансовий директор. Народилася я в Тернополі. Нас, дітей у сім'ї було пятеро. Про Бога ми згадували тоді, коли треба було варити кутю або пекти паску. Батько працював на спиртзаводі, мама займалася ворожбитством. До того ж батьки продавали спиртні напої. Пили у нас всі. Я вперше спробувала алкоголь у 5 років. Росла у атмосфері пиятик, гулянок, сварок. У 14 років пішла працювати на цукровий завод. Пізніше працювала маляром - штукатуром, вивчилася на годинникового майстра. Вже тоді в нас працювали троє віруючих дівчат. Одна з них запросила мене на весілля . Що я там буду робити думаю, там не п'ють не гуляють . Взяли ми з подругою пів літри горілки, пішли на весілля. Та й було нам весело. Далі працювала я завідуючою садочка, потім медсестрою. Заміж вийшла, коли не мала ще й 18р. Народила двоє синочків. Жили ми в окремій кімнаті, набули майна. Здавалось би було у нас все добре. Але я зайняла позицію лідера і ніяк не могла змиритися з тим, що чоловік мій, як я думала не може дати собі ради. Врешті - решт ми розлучилися. Сини на той час були уже дорослі. Тепер коли я стала християнкою, зрозуміла, що я помилилася. Бог чітко визначив становище жінки і чоловіка в шлюбі - чоловік - голова сім'ї, а жінка помічниця. У нас було все навпаки. Схильність до лідерства допомогла мені організувати бригаду з хлопців і 15 дівчат і ми поїхали в Латвію збирати буряки. З часом я купила харчовий кіоск і сама продавала в ньому. До мене часто заходив один хлопець, який сидів у в'язниці , - я допомагала йому продуктами, якось він залишив мені Біблію- я так і тримала її у ларьку. А потім сталася пожежа, хтось підпалив мій ларьок. Усе згоріло, крім Біблії.Це було справжнім дивом. Я подумала, що ця книга, особлива. Життя було нелегке. Я металась у пошуках заспокоєнняхотіла бути щасливою і вдруге вийшла заміж. Та знову не склалося. Через 5 років ми розлучилися. Мій старший син на той час навчався в одному з київських вузів. В одній групі були африканські студенти, які привчили його до наркотиків. Коли все з'ясувалось син мав за собою 12 років наркотичної залежності. Саме тоді ми збиралися відкривати жалюзійний цех. Синові порадили взяти на роботу віруючих хлопців - вони не п'ють, не курять, не крадуть. Він пішов у Дім Молитви, йому там дуже сподобалося,він кликав мене, але мені тоді було не до того. Здоров'я у сина гіршало і незабаром він помер. Минуло ще трохи часу, Я втретє вийшла заміж. Сергій вісім років відсидів у вязниці і був на 23 роки молодший за мене. Його батьки були віруючі. Коли мене запросили в гості, мама Сергія в молитві подякувала Богові за їжу, це мені дуже сподобалося. Я не могла повірити ,що з Богом так легко спілкуватися. Думала - а чому б і мені не спробувати? Рідні Сергія запросили мене в дім молитви, і я згодилася. Очікувала побачити там людей в темному одязі, з похмурими обличчями. Але побачила зовсім іншу картину - усі радісні, щасливі, усміхаються. Ми почали ходити на Богослужіння, усе нам подобалося, і в 1996р. ми з Сергієм покаялися у своїх гріхах і запросили Ісуса Христа увійти в наші серця і стати нашим особистим Господом і Спасителем, Як легко і добре я тоді почувалася. Здавалось, з мене зняли брудну одежу і зодягли в нову, чисту і світлу. Зі спрагою я почала читати і досліджувати Слово Боже.Господь сказав мені , що я не повинна нести зло людям. Тому в моїх кафе не продають алкоголь та цигарки. Також Господь уберіг мене від операції на серце - я вже мала їхати до Києва, але церква молилася за мене і тепер моє серце на 95% в нормі. Бізнес у моєму розумінні це не збагачення, я дякую Господу за наші прибутки, і водночас я допомагаю хворим,інвалідам. ДОРОГІ,МОЇ, я молюся коден день, щоб кожен, хто буде читати ці рядки, покаявся у своїх гріхах. Читайте і виконуйте Слово Боже, і Бог докорінно змінить усе Ваше життя.

Фотографии пользователя

Друзья пользователя