Котики України

Мої тато і мама! Я живу добре. Просто чудово. У мене є свій дім. Він теплий. У ньому одна кімната і кухня. А нещодавно ми скарб знайшли і корову купили. І трактор - тр-тр Митю. Трактор хороший, тільки він бензин не любить, а любить суп. Мама і тато, я без вас дуже сумую. Особливо вечорами. Але я вам не скажу, де я живу. А то ви мене заберете, а Матроскін і Шарик пропадуть. А ще у нас грубка є тепла. Я так люблю на ній відпочивати. Здоров'я-то у мене не дуже: то лапи ломить, то хвіст відвалюється. Тому що, дорогі мої тато і мама, життя у мене була складна, повна поневірянь і вигоняній. Але зараз все по-іншому. І ковбаса в мене є, і молоко парне стоїть в мисочці на підлозі. Пий - не хочу. Мені мишей навіть бачити не хочеться. Я їх просто так ловлю, для розваги ... Або на вудку, або пилососом з нірок витягаю і в полі несу. А вдень я люблю на дах видертися. І там очі витріщив, вуса розправлені і загоряю як ненормальний. На сонечку облизувати і сохну. А на днях я линяти почав. Стара шерсть з мене сиплеться - хоч в будинок не заходь. Зате нова зростає - чиста, шовковиста! Просто каракуль. Та ще захрип я трішечки. Перехожих багато, на всіх гавкати доводиться. Година статі, дві статі, а потім у мене не лай, а свист якийсь виходить і булькання. Дорогі тато й мама, ви мене тепер просто не впізнаєте. Хвіст у мене гачком, вуха сторчма, ніс холодний і кошлатість підвищилася. Мені тепер можна навіть взимку на снігу спати. Я тепер сам в магазин ходжу. І всі продавці мене знають. Кістки мені безкоштовно дають ... Так що ви за мене не переживайте. Я такий здоровий став, прямо - ух! Якщо я на виставку попаду, мені все медалі забезпечені. За красу і кмітливість. До побачення. Ваш син - дядько Шарик.