Марія Сивик

Если б сердце умело бы вслух говорить, То оно научило б нас жить и любить, Научило бы хрупкие чувства беречь, Прервало навсегда слов жестоких картечь, Научило б от нежности нас трепетать, Научило бы ждать, доверять и прощать, Генерировать счастье, и чувствовать боль, Научило бы слышать и видеть душой. Высекать научило б из взгляда огонь, В час тяжелый протягивать людям ладонь, Тьму собой освещать, где не видно ни зги.................................................................................................................................................... ...Но у многих, увы, вместо сердца - мозги.Життя-посмішка уранці.Це фотографія у рамці. Життя-це посмішка крізь сльози. Життя-це сонце і морози. Життя-це квіти навесні. Життя-це жарти і пісні. Життя-це кайф як не курити.Його нам варто перейти. Життя-це щастя що навколо.Це біль що серця всім колола. Життя-це вулиці і люди. Життя-природа що усюди. Життя-це відане кохання. Життя-це мрії,сни,зізнання. Життя-любити доостатку.А не любити до світанку. Життя-це бачити себе,в очах що люблять лиш тебе. Життя-це інколи образи. Життя-обірвані всі фрази. Життя-це ревнощі,сумління. Життя-це страх,це рух,горіння. Життя-це все ж таки страждання,але і дружба це палання. Життя-це погляд несміливий,це погляд ніжний звабливий. Життя-прогулянки до ранку. Життя-це поцілунок зранку. Життя-це сонечко зимою,трава покритая росою. Життя холодні грози літом. Життя-це бути з цілим світом. Життя-це страх перебороти,це щось зробити як всі проти. Життя-побути десь самому. Життя-поспати не удома. Життя-побути в небезпеці. Життя-це вижити у спеці. Життя-це плавати вночі. Життя-згубити десь ключі. Життя-кричати досхочу. Життя-зізнатись"Так брешу". Життя-протанцювати ніч,здолати будь-що пліч-о-пiч. Життя-це когось врятувати. Життя-комусь коханим стати.......................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................я одеваюсь утром, чтоб вечером раздеться... ....я вырастаю быстро и вдруг впадаю в детство... ....я пью так много кофе...что вдруг надоедает... ....варю часами что-то...готово - не съедаю... ....я слишком одинока...но не люблю знакомства... ....простым со мною сложно...а сложным очень просто... ....я не боюсь все бросить...я не боюсь расстаться... .....когда меня заносит... могу одна остаться... ....могу лежать часами и в потолок глядеться... ....от этого безделья мне никуда не деться... ....я доверяюсь слишком и никому не верю... ....я отдаю все нищим...закрыв плотнее двери... ....хожу по краю смело...все ставлю на удачу... ....а от простой занозы вдруг горько-горько плачу... ....и вспоминаю лето.. ....все то... что не вернется... ....и всех кого уж нету ....- их смех... любовь и солнце... ....я слишком много знаю... ....о том... что знать не надо... ....от скуки я зеваю... .... и счастью я не рада... ....пойми меня... попробуй... ....ты... в лабиринт входящий... ....и я клянусь собою... .... - я буду настоящей............