Уляна Римарук

Очікування щастя...також щастя!!! ...Люди втікають від туги, яка заходить зашпорами в душу... Люди не люблять тужити. Вони взвгалі нічого не люблять. ...мынутное совершенство оправдывает все усилия. От совершенства и требовать нельзя, чтобы оно длилось дольше. ...ми або страждаємо,або примушуємо когось страждати, або спостерігаємо як страждають інші ... нікому не до вподоби, коли його світ розпадається. Тому багатьом щастить узяти цю загрозу під контроль, і вони спроможні утримати від руйнації будівлю або структуру, які вже давно підгнили. Вони є інженерами подоланих стихій. ... всі дні здаються однаковими, а коли дні схожі між собою, то люди перестають помічати все те гарне. що відбувається у їхньому житті щодня після сходу сонця. ... життя коротке - або надто довге - для того, щоб я могла дозволити собі розкіш прожити його так погано Утерянное не вернуть... Разбитое не склеить... Несуществующее не найти... Невозможное не создать... Хотя нет ничего невозможного,есть только не достаточно верующие... Так легко запутатись в словах, не знаючи їх зміст. Ми можем загубитись в своїх життя днях. Краса у трояндах, та чим ближче їх притискаєм до себе - кров'ю стікаєм. Мої страхи - ширяють на небесах, спалені у прах. Ти неначе троянда, та притиснути тебе не можу я. Ти як світанок приходиш, і як росса зникаєш. Ти муза природи. Мед на твоїх устах, кров що січеться по моїх руках, все це кохання суміш, суміш двох душ, двох, що злилися в одне, не знаючи насправді себе. ЛЮБОВ ДОВГОТЕРПЕЛИВА, ЛЮБОВ ЛАГІДНА, ЛЮБОВ НЕ ЗАЗДРИТЬ, ЛЮБОВ НЕ ЧВАНИТЬСЯ, НЕ ГОРДА, НЕ ПОВОДИТЬСЯ НЕЧЕМНО, НЕ ШУКАЄ СВОГО, НЕ РОЗДРАТОВУЄТЬРЯ, НЕ ГНІВЛИВА, НЕ РАДІЄ З НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ, А ТІШИТЬсЯ ПРАВДОЮ, УСЕ ПОКРИВАЄ, ВСЬОМУ ВІРИТЬ, ЗАВЖДИ НАДІЄТЬСЯ, ВСЕ ТеРПИТЬ. (І КОР.13) ...когда привыкаешь ждать по вечерам знакомого шороха колес по гравию, раздающегося все ближе и ближе,когда прислушиваешся и в час и в два ночи и легко и радостно просыпаешся от звука шагов по лестнице,- тогда разлука,пересекающая всё одним ударом, невыразимо мучительна. ..."Любов - сцена для егоїзму. Ти танцюєш на цій сцені якусь, перепрошую ламбаду, а тебе безперервно хвалять. Хвалять не тому, що твоя ламбада - вершина ламбадного мистецтва, а тому, що люблять тебе і не хочуть засмучувати. А однак тобі добре. Ти поважаєш себе. нікого зі сцени не бачиш, бо прожектори засліплюють очі. Обожнюєш себе і тільки себе" Таня Малярчук