Основная информация Дата рождения: 6 Февраля Пол: Мужской Контакты Город: Назавизов VK: id200101423 | |
Жизненная позиция Полит. предпочтения: социалистические Главное в людях: доброта и честность Главное в жизни: семья и дети Отн. к курению: негативное Отн. к алкоголю: негативное | Личные интересы О себе: Як окремий населений пункт село Назавизів сформувалося більше як 250 років тому. Точної дати не встановлено. Проте існує декілька даних про заснування села. Так, одна із них повідомляє, що с.Назавизів було засновано в 1447 р. Проте, в історії міст і сіл УРСР (Івано-Франківська обл.) вказується, що перша згадка про село належить до 1479 р. Початкове розташування села було на лівому березі річки Бистриці Надвірнянської (Чорної Бистріні) в перед гір?ї Українських Карпат. Громада відокремилася від м.Надвірна, яке розташоване на правому березі ріки. Приблизно 1750 р. була велика повінь, яка залила ціле село. Половину хат в селі було забрано водою в т. ч. і церкву. Тому, громада вирішила перейти на правий берег ріки, про те селяни уцілілих будинків залишились. Та невдовзі знову була велика повінь, яка забрала й ту частину села. Громада залишилась без церкви, без хат, без землі. Вода залила все. Частина селян перейшла на правий берег, а інші до сусідніх сіл. Сучасне розташування села Назавизова - північний схід від м.Надвірна на правому березі річки Бистриці Надвірнянської. За 4 км від районного центру м.Надвірна, З км від залізничної станції Лісна Тарновиця. Через село проходить автомагістраль Івано-Фрранківськ -Рахів. Воно межує з наступними селами: Фитьків, Лісна Тарновиця, Парище. Походження назви села точно не встановлено. Старожилі згадують легенду про Федора Назавизівського (жителя с.Стримба), який заснував село. А також згадують про існування іншої назви - Завізів. У книзі Д.Бучка «Походження назв населених пунктів Покуття» вказується про зміну написання назви села починаючи від 1469 р. коли назва писалася як Nazawyazow, 1523р – Zawezow sive Nawazow 1578 р – Nazawizow, 1886 р Независов до 1914, 1886 р Независов до 1914 – Назавизів. А. Худам у книзі «Походження українських Карпат і прикарпатських населених пунктів» вказує, що назва с.Назавизі, теперішна Назавизів, протягом 1985-1788рр. вживалась як Nazawizow. Як свідчать наведені фіксації назви цього села з ХV-ХVІ ст. її первісне звучання було Назавязовь, передане у фіксації 1578 р. Мабуть, уже в гуцульській або наддністровскій говірковій формі як Назавєзовь, з якої народно етимологічним шляхом розвинулася сучасна форма Назавізов ( не без впливу слів завіз, завізний, завізно) модифікована тепер в офіційну форму Назавизів. Про історію населеного пункту до XIX ст. життя в період середньовіччя коротко повідомляє М.Кугутяк у статті «Неначе писанка село» до 500-річчя від заснування Назавизова. Зокрема в ній автор вказує, що населення села брало активну участь у повстанських загонах С.Височана, разом з козацькими загонами М.Кривоноса штурмували навколишні фортеці. Після 1772 р. село ввійшло до складу Австро-Угорської імперії, яка була одною з найбільших і найвідсталіших імперій у Європі. Від 1891-1918 рр. Надвірна з усіма навколишніми селами належала австрійському цісареві. Великий вплив на життя села мали події Першої світової війни. Серед населення пробудилися патріотичні почуття і вони піднялися на визвольну боротьбу. Велику роль у цьому відіграли молодіжні організації, які діяли на території села : «Луг», «Сокіл», «Січ». Зокрема організацію «Луг» очолив Полатайко Ілля Миколайович. Після проголошення у Львові ЗУНР в листопаді 1918р. в м.Надвірній була сформована українська адміністрація, а на міській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. На захист молодої держави стала Українська Галицька Армія (УГА) в лавах якої воювали і жителі Назавизова: Клюфінський Василь Олексійович, Полатайко Ілля, Дзюбакевич Василь, Гурман Петро, Нищак Василь, Гаврилюк Михайло Ількович. Навесні 1919 р нависла загроза польської і румунської армії і уряд ЗУНР змушений був залишити Станіслав і відійти разом з УГА за р. Збруч. Під час другої світової війни багато односельчан опинилося по різні сторони боротьби. В рядах радянської армії проти фашистів воювали 35 односельчан. На фронтах загинули 17 чоловік. Молодь села також включилася в борот |