Олексій Розумний

Коли ти бережеш залізний спокій всупір загальній паніці й клятьбі, коли наперекір хулі жорстокій між невірів ти віриш сам собі. Коли ти вмієш ждати без утоми, обмовлений, не станеш брехуном, ошуканий, не піддаєшся злому, і власним не хизуєшся добром. Коли тебе не порабують мрії, в кормигу дум твоїх твій дух себе не дасть, коли ти знаєш, що за лицедії - облуда щастя й машкара нещасть. Коли ти годен правди пильнувати, з якої вже зискують махлярі, розбитий витвір знову доробляти, хоча начиння геть уже старі. Коли ти можеш всі свої надбання поставити на кін, аби за мить проциндрити без жалю й дорікання - адже тебе поразка не страшить. Коли зотлілі нерви, думи, тіло ти владен знову кидати у бій, коли триматись вже немає сили і тільки воля владно каже: стій! Коли в юрбі шляхетності не губиш, а бувши з королями – простоти, коли ні враг, ні друг, котрого любиш, нічим тобі не можуть дорікти. Коли ти знаєш ціну щохвилини коли від неї геть усе береш, тоді я певен: ти єси людина і Землю всю своєю назовеш. Р.Кіплінг "Синові", переклад В.Стуса "Вся беда в том, что человек, во всяком случае массовый человек, с легкостью преодолевает эту свою потребность в знаниях. По-моему, у него такой потребности и вовсе нет. Есть потребность понять, а для этого знаний не надо. Гипотеза о Боге, например, дает ни с чем не сравнимую возможность абсолютно все понять, абсолютно ничего не узнавая… Дайте человеку крайне упрощенную систему мира и толкуйте всякое событие на базе этой упрощенной модели. Такой подход не требует никаких знаний. Несколько заученных формул плюс так называемая интуиция, так называемая практическая сметка и так называемый здравый смысл." (с) Стругацкие, "Пикник на обочине"