Nataliya Vasilyeva

Кохання... Що я знаю про кохання?..;-) Знаю, що воно приходить зовсім несподівано, раптово, коли зовсім його не очікуєш... Вражає до глибини душі, наче й справді Амур стріли пускає. І ти вже не просто живеш-ти літаєш. Десь далеко-далеко у хмарах, високо в небі, в мріях, в думках...Кохання дає крила-величезні білі й пухнасті крила підіймають тебе над землею. І живеш уже не тільки для себе, а й для своєї половинки. У щасті і горі, у радості і печалі,у багатстві і бідності...завжди разом. І скільки б не було труднощів попереду-справжнє, чисте, прозоре й відверте кохання все витримає, все подолає... І не так важливо, чи взаємне це кохання, чи нерозділене, чи щасливе, чи не дуже-адже в будь-якому випадку воно вчить нас, дає приватні уроки, які більше ніде неможливо отримати. Воно вчить думати про інших, не бути егоїстом. ВОНО ВЧИТЬ ВІДЧУВАТИ один одного і дарувати цілі світи зовсім безкорисно, адже кохання йде від серця і не підкорюється ні обставинам, ні розуму!