Сергій Загарій

"Комунізм цілком противний духові української нації" С.Бандера; "Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба" С.Бандера; "Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може" Д. Байрон; "Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя" Сенека; "В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля" Т.Шевченко; "Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших" Д. Лихачев; "Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала". Т. Шевченко; "Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження". В. Овсянико-Куликовський; "Мова росте елементарно, разом з душею народу". І. Франко; "Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна»". Цицерон "Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі". В. Еллан " Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить". Олександр Олесь "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". Л. Костенко "Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інш"і. Е. Челебі «Ужасная разность между нашим языком [«московским наречием»] и славянским часто пресекает у нас способы изъясняться на нем с тою вольностию, которая одна оживляет красноречие и которая приоб­ретается не иным чем, как ежедневным разговором. ...Как искусный садовник молодым прививком обновляет старое дерево, очищая засохлые на нем лозы и тернии, при корени его растущие, так великие писатели поступили в преображении нашего языка, который сам по себе был беден, а подделанный к славянскому сделался уже безобразен». Федор Григорьевич Карин "Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі". В. Еллан "Вільний той, хто може не брехати" А.Камю "Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом… Утворив багатство пісні – і сам її не знає…" В.Винниченко "Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом більше, як 250 літ, з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації всякими способами, вщерть до стертя всякого сліду її, щоб навіть імени її не лишилось". В.Винниченко