Ирина Арсенюк

Ми часто не цінуємо те, що поряд, поки ми це не втратимо. Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в наший пам'яті. Ми прощаємося, знаючи, що зустрінемося знову. Ми говоримо, що подумаємо, знаючи відповідь заздалегідь. Ми шукаємо щось нове, знаючи що без старого не зможемо жити. Ми чекаємо, навіть коли говоримо "іди". Ми лаємося, кажучи собі в душі - "Ну обійми ж мене!", просто обійми. Просто жити і бути кому-небудь потрібним - це вже нагорода. Як важливо знати, що ти комусь потрібний. І що чиєсь сердечко б'ється заради тебе. Любов здатна на багато що. Не відштовхуйте її. Щирі слова любові можуть зігріти і тридцятиградусний мороз... Любви искали и не находили, Любовь теряли и не берегли. "Любви не существует" - люди говорили, А сами умирали от любви... Не стоит обижаться на людей за то, что они не оправдали наших ожиданий .....мы сами виноваты, что ожидали от них больше чем следовало....... Спасибо тем, кто меня любит - вы делаете меня лучше. Спасибо тем, кто меня ненавидит - вы делаете меня сильнее. Спасибо тем, кто ничего не понял - вы нужны для массовки...