Vanessa Hudgens

Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…Так хочеться побачити, побачити, більше нічого… Перевірити, переконатися, знову відчути те, що було… Де ти? Де ти?.. І ти перестаєш їсти, спати, нічого не чуєш. Ти як стріла — тятива спущена, ти летиш….Але це не все, хлопчики! Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу. Вона говорить: хочеш, я народжу тобі сина? Так, говориш ти без затримки, тому що тобі зрозуміло, що це має зробити лише вона. Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли вірять. Коли хочуть бути кращим, жити чистіше. Ось коли кажуть: що ж ти, така-сяка, запізнилась десь на десять хвилин. Де ти була? Це — не любов. Це — коли чекають без кінця: і годину, і рік, і більше, тому Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…Так хочеться побачити, побачити, більше нічого… Перевірити, переконатися, знову відчути те, що було… Де ти? Де ти?.. І ти перестаєш їсти, спати, нічого не чуєш. Ти як стріла — тятива спущена, ти летиш….Але це не все, хлопчики! Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу. Вона говорить: хочеш, я народжу тобі сина? Так, говориш ти без затримки, тому що тобі зрозуміло, що це має зробити лише вона. Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли вірять. Коли хочуть бути кращим, жити чистіше. Ось коли кажуть: що ж ти, така-сяка, запізнилась десь на десять хвилин. Де ти була? Це — не любов. Це — коли чекають без кінця: і годину, і рік, і більше, тому Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…Так хочеться побачити, побачити, більше нічого… Перевірити, переконатися, знову відчути те, що було… Де ти? Де ти?.. І ти перестаєш їсти, спати, нічого не чуєш. Ти як стріла — тятива спущена, ти летиш….Але це не все, хлопчики! Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу. Вона говорить: хочеш, я народжу тобі сина? Так, говориш ти без затримки, тому що тобі зрозуміло, що це має зробити лише вона. Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли вірять. Коли хочуть бути кращим, жити чистіше. Ось коли кажуть: що ж ти, така-сяка, запізнилась десь на десять хвилин. Де ти була? Це — не любов. Це — коли чекають без кінця: