Вікторія Тимошенко

Ти знов мовчиш, а я кричу, і що сказать тобі не знаю... сказать ненавиджу - люблю або зізнатись, що кохаю... не знаю, як це берегти, бо ти мене не помічаєш, хоч бачимось майже щодня, та ти уваги не звертаєш! Ти моя мрія чарівна, ти моє мариво казкове, ти не здійснишся, та без тебе моє життя вже не чудове. Люблю тебе...сказать не можу, але зізнатися я хочу: життя без тебе, як туман, туман обману й недовіри, та я люблю, як той Ромео і подарую тобі небо. Ти скажеш "так" - я твій навіки, а скажеш "ні" - почуєш крики!