Марічка Шестак

Життя прожити - не поле перейти!!! Умій пережити ту хвилину, коли здається,що все уже втрачено. ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Чому життя таке болюче, Коли так хочеться тепла? Коли здається,що все маєш, А разом з тим ніщо нема. Чому ми хочемо кохати? Навіщо любимо, за що? Чому віддавши серце й душу Ми знов отримуєм ніщо? --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------— У споруді людського щастя дружба зводить стіну,а любов утворює купол. =================================="Забиваючи цвях у душу, пам'ятайте, що навіть витягнувши його своїми вибаченнями, ви все одно залишите там дірку, яка буде довго заростати і мучити свого власника. Не робіть боляче тим, хто любить вас усім серцем." Змінилась. Багато зрозуміла. Просто подорослішала. Раніше наївна дівчинка, яка вірить всім. Дозволяла використовувати себе. Виросла, зрозуміла. Люди жорстокі і є лише одиниці, здатні полюбити тебе, твою душу, ті люди, яким ти зможеш довіритись. Ті люди, які не тільки вислухають, але й почують. Зараз вона говорить дякую всім тим, хто колись її зрадив. Адже завдяки їм вона зрозуміла всю жорстокість........